Привіт всім, хто мене читає! Тут живуть замальовки мого особистого і професійного життя

суббота, 17 января 2015 г.

Теплі історії...читання

В наш час багато людей чомусь ліквідують свої домашні бібліотеки. В кращому випадку передають до публічних бібліотек. А ми з доньками навпаки вирішили поповнювати свою домашню бібліотеку найулюбленішими "літературними друзями".




Донькам звісно подобаються свої, це частіше щось із світу зараз модного фентезі. А я припала останнім часом до серії «Теплі історії…»




Взяла перші "Теплі історії до кави" і не змогла зупинитися. "Теплі історії до шоколаду", «Теплі історії про кохання...", "Жменька слів для доброго настрою"… На черзі нові книги у домашню бібліотеку " Теплі історії з корицею" та «Теплі історії про радість і сум», «Теплі історії про дива, коханих і рідних»  і можливо ще багато інших…




Закінчила читати «Марусю» — історичний роман, що написаний українським письменником Василем Шкляром та вперше опублікувався у видавництві "Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля» 2014 року. 


У романі розповідається про повстанського отамана Марусю Соколовську

Із авторської післямови

По Вкраїні сумно вітер віє,
Гне додолу тонкий верболіз…
Ми до вас не вернемось ніколи —
Шкода ваших дожидань і сліз.

...Ти помахала мені тонкою рукою з високої кручі Дністра на знак повернення, а не прощання. Але сьогодні ніхто не скаже, де погасла твоя зоря, хоч її світло досі лине до нас. Твоя смерть не зафіксована в жодних документах і не засвідчена жодним очевидцем, котрий би з упевненістю сказав, коли й за яких обставин це сталося. 

....Марусю, дитино, зіронько ясна… Я точно знаю, що ти жила в серці Мирона Гірняка до 22 липня 1944 року. Його міцний організм таки подолав смертельну недугу, і Мирон з Осипом Станіміром пройшли до кінця увесь трагічний шлях разом з Українською Галицькою армією.  Аж до серпня 1920-го, коли рештки УГА під проводом генерала Кравса перейшли на територію Чехословаччини, де були інтерновані.

...Мирон загинув 22 липня 1944 року в бою під Бродами. Коли лещата оточення стислися до краю, хтось із хлопців вигукнув: «Зриваємо «леви» з рукавів!» Вони вже знали, що росіяни до українців набагато жорстокіші, ніж до німців. Мирон «левів» не зірвав. Але помер легко. Іноді йому було соромно, що він досі живий.




На черзі роман Василя Шкляра "Чорний ворон". Роман відтворює одну із сторінок української історії — боротьбу українських повстанців проти радянської влади у 1920-х роках. В його основу покладено історичні документи, зокрема, з розсекречених архівів КДБ. Робота над романом тривала майже 13 років


Комментариев нет:

Отправить комментарий