Привіт всім, хто мене читає! Тут живуть замальовки мого особистого і професійного життя

вторник, 17 января 2017 г.

«Сонце моє, бабусю!»

 

 

Закінчила читати збірку «Львів. Смаколики. Різдво». 10 неймовірних історій. Я смакувала кожну окремо, присвячуючи один вечір одній історії. Це як улюблені цукерки.

 



Маленька філіжанка кави і одна смачненька шоколадна цукерка від фабрики «Світоч» під назвою «Львівські дефіляди» - справжнісінькі смаколики з чорного шоколаду у львівському презенті.

 

 

 

 Особливо «смачною» виявилась остання розповідь від Ніки Нікалео – «Сонце моє, бабусю!». Я навіть розчулилась до сліз, так багато уривків нагадали мені мою бабусю, дитинство, Різдво, її смачну кутю, яку я готую тепер за її рецептом, і смачнючий кисіль із вишень. Це неймовірна пам’ять про бабусине Різдво. 

 

 

 

І ось ця фраза «Мені здавалося, що так триватиме вічно і – що ти вічна! А вічною виявилась твоя любов до мене». Неначе списано з тих далеких часів, коли я теж думала, що бабуся буде жити вічно…

«Сонце моє, бабусю!»


Коли її не стало, це була для мене велика трагедія, бо трапилось це так раптово і трагічно.. Дякую Ніка за те, що дали змогу повернутися в дитинство. Це так неймовірно здорово.