Півтора року потому....

Півтора року на писала на блог. Мабуть не відчувала в цьому потреби. Настав час повернутися.. І я роблю це із задоволенням. Стільки води збігло за цей час. Стільки всього відбулося, а головне перетворення в думках і діях.Тож, на сьогодні екватор моєї літньої відпустки, яка цього року за певних обставин не відмічається нічим особливим, окрім відпочинку та читання. Інколи трапляються мандри містом, та й то не часто. ОТАКА собі хатня відпустка. Але відпочинок є відпочинок...Головне сон, приємні враження і літні вітаміни...Навіть йди до річки не хочеться..

 Головний мій помічник - мій гаджет смартфон, який допомагає мені залишати мої враження від кожного дня на згадку. 

 

 

Мій домашній пухнастий друг - Моя Маруся стала ще цікавішою...

 

 

 

Мої доньки подорослішали

 

 

 

 

 

Дарья закінчила 3 курс університету, пробує себе в літературі та у викладацькій діяльності. Навіть отримала диплом за участь у обласному літературному конкурсі і друкувалася в місцевих літературних збірничках бібліотечної літературної студії «Блокнот». Читачам подобаються її літературні твори, а учням її уроки з англійської мови. Експерементує з кольором волосся, вчить шведську мову. 

 

 

 

 

Настуся закінчила школу, склала ЗНО і в неї все попереду... На випускному вечорі вона була такою собі українською панночкою, неначе зійшла з підмостків українського драматичного театру часів Винниченка та Куліша

 

 

Пишаюсь своїми доньками і прошу у Всевішнього гарної долі для них. І весь час подумки розмовляю з Льонею, розказую про доньок. Згадую, як дала йому обіцянку виховати їх гарними дывчатками. Думаю, що з цим я впоралася, хоча багато чого ще попереду....