Позитивна ягничка Поллі

Ніколи до тепер не робила власноруч м'які іграшки. Але цьогорічна козоманія, яка розпочаласч таким позитивом на роботі перетворилася на позитив домашній. Це дійсно величезна арт-терапія. Віднайшовши в інеті до вподоби приклад майстрування ягнички саме спицями, а не гачком, я зайнялася її вив'язуванням. Не все було так гладко, як хотілося б. Готові деталі почали складатися в готову іграшку, і тут почалося.. Не виходить ..не зрозуміло... не підходить колір.. Одним словом - муки творчості. Давай знімати, переробляти, в'язати нові деталі іншого кольору. 

Залишилося зовсім трішки. Почекає моя ягничка до вечора. Прийду з роботи і закінчу цей милий образ рожевого позитивчика.

Ну і ось нарешті ввечері моя Поллі прийняла належний вигляд. Очки, чубчик шарфик. І почалася фото-сесія. Ох і не легко ж вловити правильний ракурс, щоб передати той характер, який вгадується вочевидь.

 

Побачивши готову іграшку, донька сказала: "Мамо, я знаю чим ти будеш займатися на пенсії"